Словарь української мови (1924)/поскручувати

by Борис Грінченко

◀ поскромити

Словарь української мови Борис Грінченко П поскручувати

поскубти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поскру́чувати, чую, єш, гл. 1) Скрутить (во множествѣ). Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків. Стор. МПр. 108. 2) — го́лови. Свернуть головы. Давай… їм, (горобенятам) голови поскручуємо. Мир. ХРВ. 42.