Словарь української мови (1924)/поскидати

by Борис Грінченко

◀ поскиглити

Словарь української мови Борис Грінченко П поскидати

поскінний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поскида́ти, да́ю, єш, гл. То-же, что и ски́нути, но во множествѣ. Йовдоха-святоха скоренько усе із себе поскидала та у піч, а сама сидить. Рудч. Ск. I. 177. Поскидала з себе шовкове убрання, наділа знов своє рам'я. Рудч. Ск. II. 46. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. I. 52.