Словарь української мови (1924)/посилок
| ◀ посилля | Словарь української мови П посилок |
посильняти ▶ |
|
Поси́лок, лку, м. Усиліе. Турн з серця скреготав зубами, що в кріпості всі ні гугу; а стін не розіб'єш лобами, з посилку гнися хоть в дугу. Котл. Ен. V. 33.