Словарь української мови (1924)/посиденьки
| ◀ посивіти | Словарь української мови П посиденьки |
посиджінє ▶ |
|
Посиде́ньки, ків, м. мн. Посиживаніе, сидѣніе. Въ выраженіи: на посиде́ньки піти́, ви́йти. Отправиться посидѣть, побыть — въ гостяхъ, на улицѣ. Повиходили селяне й батько Настусин на посиденьки на майдан. Г. Барв. 456. Походе́ньки та посиде́ньки справля́є. Ничего не дѣлаетъ, лѣнтяйничаетъ. Левиц. КС. 66.