Словарь української мови (1924)/посвататися

by Борис Грінченко

◀ посватати

Словарь української мови Борис Грінченко П посвататися

посватувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посва́татися, таюся, єшся, гл. Посвататься. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилось мені, та й посватавсь він. МВ. I. 8.

Посвата́тися, та́ємося, єтеся, гл. Сдѣлаться свата́ми (черезъ бракъ дѣтей или по покупкѣ). У вас дочка, а в нас син, то може й посватаємося. Харьк. у. Дешево даєте — не посватаємося. Славяносерб. у.