Словарь української мови (1924)/посадитися
◀ посадити | Словарь української мови П посадитися |
посадище ▶ |
|
Посади́тися, джу́ся, дишся, гл. 1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. Федьк. 2) Быть посаженнымъ. Мил. М. 85. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю. Єв. Л. XVII. 6.