Словарь української мови (1924)/посад

by Борис Грінченко

◀ посагувати

Словарь української мови Борис Грінченко П посад

посада ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поса́д, ду, м. 1) Мѣсто, гдѣ сажаютъ жениха и невѣсту; во время свадьбы. Грин. III. 539. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Мет. 144. 2) Поставъ въ мельницѣ. У млині два посади. Лебед. у. 3) Рядъ или кругъ сноповъ на току для молотьбы. Александров. у. Ум. Поса́донько. Мет. 175.