Словарь української мови (1924)/порізати
| ◀ поріжок | Словарь української мови П порізати |
порізатися ▶ |
|
Порі́зати, жу, жеш, гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.
| ◀ поріжок | Словарь української мови Борис Грінченко П порізати |
порізатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
порізати
Борис Грінченко
1924
Порі́зати, жу, жеш, гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.