Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порізати
Берлін: Українське слово, 1924

Порі́зати, жу, жеш, гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.