Словарь української мови (1924)/поростицювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поростицювати
Берлін: Українське слово, 1924

Порости́цювати, цюю, єш, гл. Растыкать, воткнуть во многихъ мѣстахъ. По середині (садка) — чисте місце, тільки десь-не́-десь поростицювані вишеньки та квіти. Сим. 202.