Словарь української мови (1924)/поростинати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поростинати
Берлін: Українське слово, 1924

Поростина́ти, на́ю, єш, гл. Разрѣзать, разрубить (во множествѣ). Поростинали вірьовки, що були пов'язані бурлаки. Стор. МПр. 122.