Словарь української мови (1924)/порости
◀ поросташовуватися | Словарь української мови П порости |
поростикати ▶ |
|
I. Порости́, мн. Заросли. Зміев. у.
II. Порости́, темо́, тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Рудч. Чп. 148. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Мет. 278. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. Зміев. у. 2) Нарости. Полапають його за боки: чи багато поросло сала. Драг. 2.