Словарь української мови (1924)/пороспоряжати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пороспоряжати
Берлін: Українське слово, 1924

Пороспоряжа́ти, жа́ю, єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.