Словарь української мови (1924)/пороспоряжати
| ◀ пороспорюватися | Словарь української мови П пороспоряжати |
пороспочинати ▶ |
|
Пороспоряжа́ти, жа́ю, єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.