Словарь української мови (1924)/поросковувати
| ◀ пороскльовувати | Словарь української мови П поросковувати |
поросколихувати ▶ |
|
Пороско́вувати, вую, єш, гл. Расковать (во множествѣ). І невольників тих поросковуєш сам. К. МБ. XII. 279.
| ◀ пороскльовувати | Словарь української мови Борис Грінченко П поросковувати |
поросколихувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поросковувати
Борис Грінченко
1924
Пороско́вувати, вую, єш, гл. Расковать (во множествѣ). І невольників тих поросковуєш сам. К. МБ. XII. 279.