Словарь української мови (1924)/пороняти
| ◀ порон | Словарь української мови П пороняти |
поропити ▶ |
|
Пороня́ти, ня́ю, єш, гл. Бросить, сбросить (во множествѣ). Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв. АД. I. 214.
| ◀ порон | Словарь української мови Борис Грінченко П пороняти |
поропити ▶ |
|
Словарь української мови — П
пороняти
Борис Грінченко
1924
Пороня́ти, ня́ю, єш, гл. Бросить, сбросить (во множествѣ). Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв. АД. I. 214.