Словарь української мови (1924)/пороздирати
| ◀ пороздзяплювати | Словарь української мови П пороздирати |
пороздиратися ▶ |
|
Пороздира́ти, ра́ю, єш, гл. 1) Разорвать, разодрать (во множествѣ). Пороздирали собі пуза. Мнж. 4. 2) Растерзать (многихъ).
| ◀ пороздзяплювати | Словарь української мови Борис Грінченко П пороздирати |
пороздиратися ▶ |
|
Словарь української мови — П
пороздирати
Борис Грінченко
1924
Пороздира́ти, ра́ю, єш, гл. 1) Разорвать, разодрать (во множествѣ). Пороздирали собі пуза. Мнж. 4. 2) Растерзать (многихъ).