Словарь української мови (1924)/порозгвинчувати
◀ порозганяти | Словарь української мови П порозгвинчувати |
порозгвинчуватися ▶ |
|
Порозгви́нчувати, чую, єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
◀ порозганяти | Словарь української мови Борис Грінченко П порозгвинчувати |
порозгвинчуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
порозгвинчувати
Борис Грінченко
1924
Порозгви́нчувати, чую, єш, гл. Развинтить (во множествѣ).