Словарь української мови (1924)/порозвішувати

by Борис Грінченко

◀ порозвірчувати

Словарь української мови Борис Грінченко П порозвішувати

порозводити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Порозві́шувати, шую, єш, гл. Развѣсить (во множествѣ). Драг. 288. Порозвішували їх, щоб висохли. Грин. I. 31. Розмальовані лихтарі скрізь порозвішувані по деревах. Стор. МПр. 80.