Словарь української мови (1924)/порозвішувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порозвішувати
Берлін: Українське слово, 1924

Порозві́шувати, шую, єш, гл. Развѣсить (во множествѣ). Драг. 288. Порозвішували їх, щоб висохли. Грин. I. 31. Розмальовані лихтарі скрізь порозвішувані по деревах. Стор. МПр. 80.