Словарь української мови (1924)/порозвінчувати
◀ порозвідувати | Словарь української мови П порозвінчувати |
порозвірчувати ▶ |
|
Порозві́нчувати, чую, єш, гл. Развѣнчать (многихъ).
◀ порозвідувати | Словарь української мови Борис Грінченко П порозвінчувати |
порозвірчувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
порозвінчувати
Борис Грінченко
1924
Порозві́нчувати, чую, єш, гл. Развѣнчать (многихъ).