Словарь української мови (1924)/порозбужати
| ◀ порозбуватися | Словарь української мови П порозбужати |
порозбужувати ▶ |
|
Порозбужа́ти, жа́ю, єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала. Мет. 242.
| ◀ порозбуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П порозбужати |
порозбужувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
порозбужати
Борис Грінченко
1924
Порозбужа́ти, жа́ю, єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала. Мет. 242.