Словарь української мови (1924)/порожник
| ◀ порожнем | Словарь української мови П порожник |
порожній ▶ |
|
Порожни́к, ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
| ◀ порожнем | Словарь української мови Борис Грінченко П порожник |
порожній ▶ |
|
Словарь української мови — П
порожник
Борис Грінченко
1924
Порожни́к, ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.