Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порода
Берлін: Українське слово, 1924

Поро́да, ди, ж. 1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша. Нѣжин. у. 2) Разрѣшеніе отъ бремени. Угор. В три дні по породі на панське єй гнали. Гол. II. 699.