Словарь української мови (1924)/поринути

by Борис Грінченко

◀ поринати

Словарь української мови Борис Грінченко П поринути

порипати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пори́нути, ну, неш, гл. Хлынуть. Спершу я сміявсь, а потім поринули сльози. К. Досв. 86.

Порину́ти, ну́, не́ш, гл. = Пірнути. Та й замовкла русалочка, в Дніпро поринула. Шевч. 359.