Словарь української мови (1924)/поремствувати
◀ порекло | Словарь української мови П поремствувати |
поремствуватися ▶ |
|
Поре́мствувати, вую, єш, гл. Пороптать, быть въ претензіи. Найпаче просю, не поремствуйте на мене, що є приказки два рази надруковані. Ном. Од. Вид. VI.