Словарь української мови (1924)/порада
| ◀ пора | Словарь української мови П порада |
порадити ▶ |
|
Пора́да, ди, ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Мет. 366. Час приходить умірати, нікому поради дати. Макс. (1849). 78. Ум. Пора́донька, пора́дочка. Я до вас на порадоньку йду. Мил. 184.