Словарь української мови (1924)/попід-біччу
| ◀ попідбірати | Словарь української мови П попід-біччу |
попідважувати ▶ |
|
Попід-бі́ччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами. Новомоск. у.
| ◀ попідбірати | Словарь української мови Борис Грінченко П попід-біччу |
попідважувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попід-біччу
Борис Грінченко
1924
Попід-бі́ччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами. Новомоск. у.