Словарь української мови (1924)/попідчищати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідчищати
Берлін: Українське слово, 1924

Попідчища́ти, ща́ю, єш, и попідчи́щувати, щую, єш, гл. То-же, что и підчи́стити, но во множествѣ. Скрізь повикошувано, попідчищувано. О. 1861. XI. 26.