Словарь української мови (1924)/попідтикати

by Борис Грінченко

◀ попідсушувати

Словарь української мови Борис Грінченко П попідтикати

попідтикатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попідтика́ти, ка́ю, єш, гл. Подоткнуть (во множествѣ). Попідтикали під яку тільки було можна стріху сухого бадилля. О. 1862. II. 55. Попідтикали плахти. К. (ЗОЮР. II. 265).