Словарь української мови (1924)/попідпікувати
| ◀ попідпікатися | Словарь української мови П попідпікувати |
попідпірати ▶ |
|
Попідпі́кувати, кую, єш, гл. = Попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував. Черниг. (АД. I. 26).
| ◀ попідпікатися | Словарь української мови Борис Грінченко П попідпікувати |
попідпірати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідпікувати
Борис Грінченко
1924
Попідпі́кувати, кую, єш, гл. = Попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував. Черниг. (АД. I. 26).