Словарь української мови (1924)/попідмітати
◀ попідмивати | Словарь української мови П попідмітати |
попідмовляти ▶ |
|
Попідміта́ти, та́ю, єш, гл. Подмести (во множествѣ).
◀ попідмивати | Словарь української мови Борис Грінченко П попідмітати |
попідмовляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідмітати
Борис Грінченко
1924
Попідміта́ти, та́ю, єш, гл. Подмести (во множествѣ).