Словарь української мови (1924)/попідливати
◀ попідлещуватися | Словарь української мови П попідливати |
попідлизуватися ▶ |
|
Попідлива́ти, ва́ю, єш, гл. Полить (во множествѣ). Не дає Бог дощу: треба попідливати щепи, а то аж листя на їх крутиться. Черниг. г.