Словарь української мови (1924)/попідкопувати
◀ попідколювати | Словарь української мови П попідкопувати |
попідкопуватися ▶ |
|
Попідко́пувати, пую, єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
◀ попідколювати | Словарь української мови Борис Грінченко П попідкопувати |
попідкопуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідкопувати
Борис Грінченко
1924
Попідко́пувати, пую, єш, гл. Подкопать (во множествѣ).