Словарь української мови (1924)/попіддрочувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попіддрочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Попіддро́чувати, чую, єш, гл. Подзадорить (многихъ). Попіддрочувала своїх братів так, що вони й завелися з моїми братами лаятися, а далі й биться. Васильк. у.