Словарь української мови (1924)/попід

by Борис Грінченко

◀ попівський

Словарь української мови Борис Грінченко П попід

попідбивати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попід, пред. 1) Подъ. Попід темним гаєм. Шевч. Попід очі смуги. Св. Л. 103. 2) Вдоль чего. Ото пішов наш шлях попід ліс. Литин. у. Пішов любко попід ниви, попід левадочку. Ой не видко його стану, лише головочку. Гол. IV. 459.