Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попхнути
Берлін: Українське слово, 1924

Попхну́ти, ну́, не́ш, гл. Толкнуть. Жінка його попхнула. Терпи! за долею, куди попхне, хились, як хилиться од вітру гілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).