Словарь української мови (1924)/попхнути
◀ попхикати | Словарь української мови П попхнути |
поп'ястися ▶ |
|
Попхну́ти, ну́, не́ш, гл. Толкнуть. Жінка його попхнула. Терпи! за долею, куди попхне, хились, як хилиться од вітру гілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).