Словарь української мови (1924)/попукатися
◀ попукати | Словарь української мови П попукатися |
попукач ▶ |
|
Попу́катися, каємося, єтеся, гл. Лопнуть (во множествѣ). Варити, покіль ячмінь попукається.
◀ попукати | Словарь української мови Борис Грінченко П попукатися |
попукач ▶ |
|
Словарь української мови — П
попукатися
Борис Грінченко
1924
Попу́катися, каємося, єтеся, гл. Лопнуть (во множествѣ). Варити, покіль ячмінь попукається.