Словарь української мови (1924)/попробуркувати
| ◀ попробуватися | Словарь української мови П попробуркувати |
попробуркуватися ▶ |
|
Попробу́ркувати, кую, єш, гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.
| ◀ попробуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П попробуркувати |
попробуркуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попробуркувати
Борис Грінченко
1924
Попробу́ркувати, кую, єш, гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.