Словарь української мови (1924)/попритуляти

by Борис Грінченко

◀ попритулювати

Словарь української мови Борис Грінченко П попритуляти

попритулятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попритуля́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и притули́ти, но во множествѣ. Попритуляв… (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали. Рудч. Ск. I. 109.