Словарь української мови (1924)/попритоптувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попритоптувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поприто́птувати, тую, єш, гл. Притоптать (во множествѣ). Вийшов сіяч сіяти насіння своє; і як він сіяв, инше впало край шляху, і попритоптувано його. Єв. Л. VIII. 5.