Словарь української мови (1924)/попритоптувати

by Борис Грінченко

◀ поприти

Словарь української мови Борис Грінченко П попритоптувати

попритужувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поприто́птувати, тую, єш, гл. Притоптать (во множествѣ). Вийшов сіяч сіяти насіння своє; і як він сіяв, инше впало край шляху, і попритоптувано його. Єв. Л. VIII. 5.