Словарь української мови (1924)/поприростати

by Борис Грінченко

◀ поприробляти

Словарь української мови Борис Грінченко П поприростати

поприручати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поприроста́ти, та́ємо, єте, гл. Прирости (во множествѣ). „Де ваші мизинці-пальці і ліві уші?“ Потім показав їм, попритуляв всякому до руки, до ноги і уха до голови, — знов поприростали. Рудч. Ск. I. 109.