Словарь української мови (1924)/поприковувати
◀ поприкладати | Словарь української мови П поприковувати |
поприколювати ▶ |
|
Поприко́вувати, вую, єш, гл. Приковать (во множествѣ).
◀ поприкладати | Словарь української мови Борис Грінченко П поприковувати |
поприколювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поприковувати
Борис Грінченко
1924
Поприко́вувати, вую, єш, гл. Приковать (во множествѣ).