Словарь української мови (1924)/попочванитися
◀ попотягти | Словарь української мови П попочванитися |
попочок ▶ |
|
Попочва́нитися, нюся, нишся, гл. Поважничать, почваниться. Що то вже він попочванився, то й Боже. Лебед. у.
◀ попотягти | Словарь української мови Борис Грінченко П попочванитися |
попочок ▶ |
|
Словарь української мови — П
попочванитися
Борис Грінченко
1924
Попочва́нитися, нюся, нишся, гл. Поважничать, почваниться. Що то вже він попочванився, то й Боже. Лебед. у.