Словарь української мови (1924)/попопрати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попопрати
Берлін: Українське слово, 1924

Попопра́ти, перу́, ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.