Словарь української мови (1924)/попомуштрувати
◀ попомучитися | Словарь української мови П попомуштрувати |
попона ▶ |
|
Попомуштрува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Поучить достаточно долго военнымъ пріемамъ. 2) Поучить вообще. Ось я тебе попомуштрую, не так, як в бурсі. Шевч. 501.