Словарь української мови (1924)/пополякати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пополякати
Берлін: Українське слово, 1924

Пополяка́ти, ка́ю, єш, гл. Напугать сильно. Уже і так пополякали, насилу баби одшептали. Котл. Ен. II. 41.