Словарь української мови (1924)/пополовіти
| ◀ пополамати | Словарь української мови П пополовіти |
пополоскати ▶ |
|
Пополові́ти, ві́ю, єш, гл. Пожелтѣть. А маруна посходила та пополовіла. Гол. I. 290.
| ◀ пополамати | Словарь української мови Борис Грінченко П пополовіти |
пополоскати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пополовіти
Борис Грінченко
1924
Пополові́ти, ві́ю, єш, гл. Пожелтѣть. А маруна посходила та пополовіла. Гол. I. 290.