Словарь української мови (1924)/попогибіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попогибіти
Берлін: Українське слово, 1924

Попоги́біти, бію, єш, гл. Побѣдствовать. Як попогибіє з тиждень, то покине горілку пити. НВолын. у.