Словарь української мови (1924)/поповчитися
◀ поповчити | Словарь української мови П поповчитися |
попогарикати ▶ |
|
Поповчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Учиться достаточно много, долго. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився.
◀ поповчити | Словарь української мови Борис Грінченко П поповчитися |
попогарикати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поповчитися
Борис Грінченко
1924
Поповчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Учиться достаточно много, долго. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився.