Словарь української мови (1924)/поплякати
◀ поплюсок | Словарь української мови П поплякати |
поплямити ▶ |
|
Попля́ка́ти, каю, єш, гл. Пососать у матки молока. Мнж. 189. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається. О. 1862. V. Кух. 32.