Словарь української мови (1924)/поплякати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поплякати
Берлін: Українське слово, 1924

Попля́ка́ти, каю, єш, гл. Пососать у матки молока. Мнж. 189. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається. О. 1862. V. Кух. 32.