Словарь української мови (1924)/поплодитися

by Борис Грінченко

◀ поплодити

Словарь української мови Борис Грінченко П поплодитися

поплосконитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поплоди́тися, димося, дитеся, гл. Родиться, наплодиться, виплодиться. А вони ж із чого поплодились? І вони ж із мужиків породились. ЗОЮР. I. 162.