Словарь української мови (1924)/поплигати
| ◀ попливти | Словарь української мови П поплигати |
поплинути ▶ |
|
Поплига́ти, га́ю, єш, гл. Попрыгать, въ припрыжку пойти. Я спутав кобилу, а вона й поплигала.
| ◀ попливти | Словарь української мови Борис Грінченко П поплигати |
поплинути ▶ |
|
Словарь української мови — П
поплигати
Борис Грінченко
1924
Поплига́ти, га́ю, єш, гл. Попрыгать, въ припрыжку пойти. Я спутав кобилу, а вона й поплигала.